1А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.stylus2І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.stylus3Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,stylus4та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.stylus5І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.stylus6А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.stylus7А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,stylus8чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.stylus9Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,stylus10і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.stylus11Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.stylus12Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.stylus13Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“stylus14А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.stylus15Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.stylus16Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.stylus17І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“stylus18Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.stylus19Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.stylus20А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.stylus21Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.stylus22Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“stylus23А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“stylus24І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.stylus25А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“stylus26Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.stylus27Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.stylus28І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.stylus29І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“stylus30І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.stylus31А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.stylus32А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.stylus33І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,stylus34дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.stylus35А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.stylus36І, посідавши, стерегли́ Його там.stylus37І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.stylus38Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.stylus39А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,stylus40і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“stylus41Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:stylus42„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!stylus43Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.stylus44Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.stylus45А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!stylus46А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“stylus47Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.stylus48А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.stylus49Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.stylus50А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.stylus51І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,stylus52і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,stylus53а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.stylus54А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“stylus55Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.stylus56Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.stylus57А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.stylus58Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.stylus59І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,stylus60і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.stylus61Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.stylus62А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,stylus63і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.stylus64Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.stylus65Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.stylus66І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.stylus