1І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:stylus2„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.stylus3Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,stylus4і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.stylus5І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.stylus6Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,stylus7підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.stylus8Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?stylus9Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.stylus10Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.stylus11Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.stylus12Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.stylus13Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“stylus14Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,stylus15і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.stylus16І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.stylus17А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?stylus18А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.stylus19І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.stylus20А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.stylus21І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.stylus22А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“stylus23А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.stylus24Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“stylus25Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.stylus26Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.stylus27А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,stylus28бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!stylus29Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.stylus30А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.stylus31Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.stylus32По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.stylus33А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.stylus34Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.stylus35Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.stylus36Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.stylus37І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.stylus38Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.stylus39І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.stylus40І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?stylus41Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.stylus42Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“stylus43І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.stylus44І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.stylus45Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.stylus46Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“stylus47І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.stylus48А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.stylus49І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.stylus50Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.stylus51А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.stylus52Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.stylus53Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?stylus54Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“stylus55Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.stylus56Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.stylus57А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.stylus58Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.stylus59А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,stylus60і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,stylus61і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.stylus62Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“stylus63Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“stylus64Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“stylus65Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!stylus66Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“stylus67Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,stylus68і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“stylus69А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“stylus70А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.stylus71А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“stylus72І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“stylus73Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.stylus74Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.stylus75І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.stylus