1Прорік Бог над богами — Госпо́дь, і землю покликав від схід сонця іаж до захо́ду його.stylus···2Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!stylus···3Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!stylus···4Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:stylus···5„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.stylus···6І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.stylus···7„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!stylus···8Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,stylus···9не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,stylus···10бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,stylus···11Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!stylus···12Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!stylus···13Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?stylus···14Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,stylus···15і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“stylus···16А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?stylus···17Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.stylus···18Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.stylus···19Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.stylus···20Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.stylus···21Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!stylus···22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!stylus···23Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“stylus···