1stylus···2Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,stylus···3і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,stylus···4— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,stylus···5нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!stylus···6Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,stylus···7які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?stylus···8Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —stylus···9бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —stylus···10щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!stylus···11Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.stylus···12Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,stylus···13та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!stylus···14Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.stylus···15Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них.stylus···16Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! Се́ла.stylus···17Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її,—stylus···18бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!stylus···19Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —stylus···20вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!stylus···21Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!stylus···