1І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.stylus···2І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.stylus···3І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“stylus···4А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.stylus···5І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!stylus···6Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.stylus···7А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,stylus···8і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.stylus···9І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.stylus···10Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.stylus···11І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“stylus···12А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.stylus···13І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.stylus···14І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,stylus···15і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.stylus···16І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,stylus···17і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,stylus···18і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́таstylus19та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.stylus20І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.stylus21І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.stylus22А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.stylus23І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?stylus24І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.stylus25І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.stylus26І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.stylus27Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.stylus28Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.stylus29Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.stylus30Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.stylus31І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.stylus32А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.stylus33А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“stylus34І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!stylus35Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.stylus