1„Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!stylus···2Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“stylus···3„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!stylus···4Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!stylus···5Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!stylus···6Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!..stylus···7Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“stylus···8„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.stylus···9Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.stylus···10Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!stylus···11Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.stylus···12Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!stylus···13Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“stylus···14„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“stylus···15„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!stylus···16Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!stylus···17Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“stylus···