1І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.stylus2Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.stylus3Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.stylus4А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.stylus5Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,stylus6то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,stylus7і Єва́нгелію там звіща́ли.stylus8А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.stylus9Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,stylus10то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.stylus11А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“stylus12І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.stylus13А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.stylus14Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачиstylus15та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.stylus16За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,stylus17але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.stylus18І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.stylus19А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.stylus20Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.stylus21І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,stylus22душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.stylus23І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.stylus24Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;stylus25і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,stylus26а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.stylus27А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.stylus28І перебува́ли вони немали́й час із учнями.stylus