1І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.stylus2Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?stylus3Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“ І вони спокуша́лися Ним.stylus4А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.stylus5І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.stylus6І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.stylus7І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.stylus8І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,stylus9а ходити в санда́лях, „і двох убрань не носити“.stylus10І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.stylus11А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“stylus12І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.stylus13І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.stylus14І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.stylus15Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.stylus16А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“stylus17Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.stylus18Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“stylus19А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.stylus20Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.stylus21Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,stylus22і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“stylus23І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“stylus24Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.stylus25І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“stylus26І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.stylus27І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.stylus28І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.stylus29А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.stylus30І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.stylus31І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.stylus32І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.stylus33І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.stylus34І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.stylus35І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.stylus36Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.stylus37А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“stylus38А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.stylus39І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.stylus40І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.stylus41І Він узяв п'ять хлібів та дві риби, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві риби на всіх поділив.stylus42І всі їли й наїлися!stylus43А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.stylus44А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!stylus45І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.stylus46І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.stylus47А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.stylus48Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.stylus49А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,stylus50бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“stylus51І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,stylus52бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.stylus53Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.stylus54І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,stylus55і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.stylus56І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!stylus