1І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,stylus2говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.stylus3У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“stylus4Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,stylus5але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.stylus6І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?stylus7А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?stylus8Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“stylus9А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.stylus10„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.stylus11Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.stylus12Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“stylus13А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“stylus14Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.stylus15До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.stylus16А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.stylus17Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“stylus18І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“stylus19Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!stylus20Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.stylus21А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“stylus22Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“stylus23А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.stylus24Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!stylus25Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.stylus26Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“stylus27А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“stylus28І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.stylus29А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,stylus30і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“.stylus31І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.stylus32Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.stylus33і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“stylus34Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.stylus35І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.stylus36А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“stylus37А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.stylus38І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“stylus39А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“stylus40І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:stylus41„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“stylus42Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“stylus43І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.stylus