1А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.stylus2Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!stylus···3Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!stylus···4рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.stylus···5Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,stylus···6так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях,stylus···7ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —stylus···8сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!stylus···9А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.stylus···10Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,stylus···11бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.stylus···12По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.stylus···13Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —stylus···14немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.stylus···15Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.stylus···16А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!stylus···17Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.stylus···18З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.stylus···19Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.stylus···20Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.stylus···21Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.stylus···22На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!stylus···23Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.stylus···24Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?stylus···25Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?stylus···26Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.stylus···27Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,stylus28ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.stylus29Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,stylus30моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.stylus31І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.stylus